Трубит лукавый о победах.
Во всех журналах и газетах
Пестрят хвалебные статьи.
Взахлёб кричат с экранов СМИ
О торжестве врага Христова,
И торжеству сему основа:
Разврат, убийство, воровство,
Обман, крушенья, колдовство,
Служенье идолам, бесчинство.
Парады всякого меньшинства
И карнавалов нагота.
Болезни, распри, нищета.
Змеиный ропот, казнокрадство
И мир терзающие братства
В угоду князя темноты.
Уставы липкой суеты
И войн кровавая беда.
Соблазны, ересь и вражда.
Самоубийство и растленье.
Сомненье, праздность и глумленье.
Похабство, пошлость, неприличье,
Мздоимство, жадность и двуличье.
Аборты, чванство, гнев и месть.
Твердыни гордости и лесть.
Кумиры, пьянство, нечистоты,
Памфлеты "крашеной свободы"
И восхваленье бунтарей….
Ликует радостно злодей!
Ему отрадно убивать.
Он вор, обманщик, злобный тать!
О Боге знают вроде все,
Но много тех, кто сатане,
А не Христу смиренно служит.
Живёт себе, о счастье тужит,
Но счастья нет, одна разруха
Да сил бесовских "показуха!"
Не за горами День Прихода.
Пора понять, что Бог – Свобода!
А сатана – пленённый плен.
Что от него, то смерть и тлен!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Поэзия : Помошница,жена моя. - Вячеслав Осипов Моя жена прославляла Иисуса Христа и верила, что я не такой
(пьяница-10 лет,лгун,вор и.т.д.)и этот стих Господь положил
посвятить жене Силве и всем кто верит в спасение своих любимых мужей.
