Господь да услышит молитву печали,
Пусть имя Его защитит от тревог.
И если вы в бурях житейских устали,
Надёжной опорой пусть будет вам Бог.
Пусть примет к престолу Он ваши молитвы
И силы духовной для брани вам даст,
Чтоб с силами тьмы в предназначенной битве
На поле сраженья, борясь, не упасть.
Подымем Христово победное знамя,
Чтоб радость победы наполнила грудь.
И взоры свои на вождя направляя,
Мы сможем дойти до небес отдохнуть.
Не станем хвалиться новинками века,
Моделью высокой бегущих машин.
Не в том заключается жизнь человека,
Богатство в день судный огонь сокрушит.
Хвалиться мы будем повсюду лишь Богом,
Он раненных в битве подымет опять.
Осталось пути к небесам уж немного,
Вернётся Спаситель нас в небо поднять.
Ионий Гедеревич ,
Salem, USA
Поднимаю в небо взоры,
Где сияет красота;
Голубые там просторы,
Там живёт моя мечта.
Для души там дом готовый;
Путь закончится земной,
И войду я в мир тот новый,
В мир чудесный и святой.
Прочитано 4892 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
